Напрямок:

GovTech

Як цифровізація донорства змінює систему крові в Україні

Дата та час публікації:

23 кві. 2025, 12:15

Час читання:

4 хв

В умовах хронічної нестачі донорської крові важливо ефективно менеджерити вже наявні запаси й спрощувати систему донорства для заохочення нових донацій. На початку повномасштабного вторгнення Україна усвідомила це одразу. Ще до великої війни дві третини українських пацієнтів не отримували кров вчасно або взагалі, а у 2022 році навантаження на систему крові зросло на 60%.

Ключова проблема системи, яка не справлялася з дедалі більшим запитом, полягала в тому, що в Україні відбувалося так зване стихійне донорство. Тобто значна частка донорів не системні, прояв їхньої ініціативи траплявся час від часу або кілька разів у житті, вони не так багато знали про донорство, його обмеження. Через це не тільки зменшувалася кількість донацій, а й страждала якість крові.

​​ВООЗ підкреслює, що потреби в крові можна адекватно задовольнити лише побудувавши стабільну базу постійних добровільних донорів. До того ж саме вони є найбезпечнішим її джерелом. Системне донорство давно підтримують й адвокують профільні неурядові організації. В Україні вже була база донорів, створена з ініціативи «ДонорUA» — організації, яка активно працює над рекрутингом донорів. Проте це неурядова ініціатива, а єдиної державної системи вкрай бракувало.

Тоді Міністерство охорони здоров’я України вирішило побудувати централізовану урядову систему. Українська GovTech-компанія Strimco виступила підрядником у проєкті. У цьому матеріалі розповідаємо про новостворену систему єКров детальніше.

Як працюватиме комплексна інформаційна система крові?

єКров — це, по суті, система, яка оцифровує абсолютно всі процеси в системі крові: бюрократію з реєстрацією донорів та їхніми довідками, облік запасів крові, процеси з виробництвом, лабораторії. Усе, чим займаються в центрах крові, та все, що з донорами відбувається. ІТ-офіс при МОЗ, Український центр трансплант-координації та міжнародні партнери в співпраці спроєктували всю систему та розробили вимоги для закупівель на всі її елементи. Ця система, очевидно, глибоко інтегрована з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), бо донор — це насамперед пацієнт.

На розробку всієї системи потрібно було б 2–3 роки, але станом на зараз готові вже три перші реєстри, пов’язані між собою. Перший з них — Реєстр візитів, який має вести облік усіх відвідин українцями центрів крові. Це софт для центру крові, де працівники реєстратури збиратимуть інформацію про кількість та успішність візитів донорів та в процесі зафіксують купу даних для подальшого впровадження контролю «від вени до вени». Щоб МОЗ могло відстежити походження будь-якої крові та її потрапляння до кожного пацієнта.

Це, своєю чергою, дасть змогу запобігти та зменшити ризики поширення захворювань через донорську кров і швидко відстежувати постраждалих і донора, якщо неякісна кров таки потрапила в систему. А це, на жаль, типова історія. Наприклад, під час переливання крові українці неодноразово заражалися гепатитом.

Друге завдання Реєстру візитів полягає в тому, щоб спростити всю бюрократію для донора. Адже багато хто здає її для пільг, грошової винагороди або додаткових вихідних днів, передбачених законодавством. Щоб отримати ці мотиватори від держави, треба мати паперову довідку. А єКров оцифрує процес отримання довідки й запропонує електронні документи. Оскільки кількість щорічних донацій — понад 500 тис., це спрощує життя багатьом людям.

Власне, другий складник системи — Реєстр відзнак донорів для тих, хто активно здає кров. Оскільки цей статус передбачає особливий перелік пільг, наприклад, грошові виплати, 10% надбавки до пенсії, безоплатний проїзд тощо. Наявність таких мотиваторів від держави нівелюється тим, що їх важко отримати. Наприклад, для цього статусу потрібно зібрати мінімум 40 довідок (а іноді й більше) за декілька років життя, тому багато хто навіть не намагається. У поєднанні з простими цифровими процесами можна запроваджувати також нові мотиватори, які доволі серйозно забустять бажання українців здавати кров. Без цифри ж це не матиме ефекту.

Врешті, третій складник системи — РЛССК, реєстр ліцензій тих, хто збирає й обробляє кров, тобто центрів крові та різних медичних установ, які роблять з неї плазму, ліки тощо. Вона також має покаращити гемонагляд, про який говорилося вище, тобто стежити за якістю та поширенням донорської крові. Важко переоцінити важливість цієї системи. Якщо 100 тис. пацієнтів щорічно отримують кров і лише 1% з них — неякісну, це 1 тисяча людей з проблемами зі здоров’ям унаслідок переливання.

Очікувані результати

Ці три складники системи перебувають на етапі впровадження в Міністерстві охорони здоров’я. Однак уже зараз очікування від запуску єКрові дуже високі. Система не тільки систематизує інформацію про більшість процесів, пов’язаних з кров’ю в Україні, а й заохочуватиме українців донатити частіше завдяки ефективнішому застосуванню відзнак донорів. Ба більше, надалі планується впровадити ширший Інформаційно-комунікаційний комплекс системи крові України (ІККСКУ) — системи, яка остаточно цифровізує цю сферу. Планується, зокрема, розробка персонального кабінету донора, розширеної програми заохочення громадян, покращеного планування, моніторингу запасів та багато іншого. Тож стежте за апдейтами, далі буде.

Розробка реєстрів здійснювалася Міністерством охорони здоров’я України в межах програми «Цифрові реєстри для ухвалення рішень на основі даних», що реалізується Фондом Східна Європа в межах проєктів DIGITAL UA HUB, які впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

Стаття підготовлена GovTech Альянсом України (GTA UA)