Перейти до основного вмісту
Digital State UA
Напрямок:
GovTech

Цифрова трансформація посилює демократію та стійкість України

Автори
Віктор Лях
Дата та час публікації:
Час читання:
5 хв
Віктор Лях — президент Фонду Східна Європа
Віктор Лях — президент Фонду Східна Європа

За результатами останнього Дослідження електронного врядування ООН, Україна посіла перше місце у світі за рівнем електронної участі (E-Participation Index) та 30-те — за рівнем розвитку електронного врядування (E-Government Development Index). З моменту публікації попереднього звіту у 2022 році Україна демонструє суттєвий прогрес у сфері цифрових технологій.

Лідерство України у сфері цифрового врядування — не збіг обставин, а результат багаторічних стратегічних інновацій, цілеспрямованих інвестицій та системного використання технологій для суспільного блага. Може здатися несподіваним, але стійкість України значною мірою ґрунтується на цифрових інноваціях, які демонструють, що цифровізація може зміцнювати демократію навіть у найскладніші часи.

Завдяки прискоренню ухвалення рішень, усуненню бюрократичних бар’єрів та підвищенню прозорості, цифрова трансформація стала одним із найпотужніших інструментів стійкості України під час повномасштабного російського вторгнення.

Десятиліття цифрових змін

Ще десять років тому взаємодія з державними установами в Україні була справжнім випробуванням. Щоб отримати елементарну довідку чи зареєструвати бізнес, громадянам доводилося вистоювати довгі черги, заповнювати численні паперові форми та стикатися з байдужістю чиновників.

Така забюрократизована система породжувала корупцію. У багатьох випадках пришвидшити розв’язання питання можна було лише через «неофіційне стимулювання» потрібної особи. Це гальмувало розвиток держави та руйнувало довіру громадян до інституцій. Революція Гідності 2014 року, що започаткувала рух України до європейської інтеграції, також дала потужний імпульс реформам у сфері державних послуг.

Однак проблема була значно масштабнішою ніж просто неефективна бюрократія: більшість урядових документів зберігалася у паперовому вигляді, між відомствами не було належної взаємодії, а рівень цифрової грамотності залишався вкрай низьким. Було очевидно: якщо Україна хоче рухатися вперед, цифровізація — це не просто вибір, а життєва необхідність. Українська система державного управління нагадувала сучасний аналог Авгієвих стаєнь, і комусь потрібно було розпочати колосальну роботу з її очищення.

Мікродемократія для макроефекту

Коли говорять про найуспішніші моделі демократичної взаємодії, зазвичай згадують Швейцарію та країни Скандинавії, де громадяни можуть безпосередньо брати участь у вирішенні навіть найменших суспільних питань.

Така «мікродемократія» не ускладнює роботу державного апарату, а навпаки — робить його більш гнучким та ефективним. Саме тому Швейцарія, Данія, Швеція та Норвегія стабільно входять до переліку країн із найвищими показниками ВВП та якості життя. Вони відкрито діляться своїми практиками, демонструючи, що ефективне врядування можливе лише за умови активної участі громадян у процесах прийняття рішень.

Проте для країн, що розвиваються, ситуація суттєво відрізняється. Їхній демократичний розвиток часто гальмують наслідки авторитарного минулого, слабкі інституції та низька довіра до держави. Тому саме цифрова трансформація може стати потужним інструментом для реформування державного управління, відновлення довіри громадян та боротьби з корупцією. У багатьох випадках цифровізація дозволяє мінімізувати вплив бюрократичних перешкод, які нерідко стають осередками корупції, та зробити взаємодію держави з громадянами більш ефективною.

Саме цей підхід став основою найбільшої двосторонньої програми співпраці між Швейцарією та Україною.

Довгоочікувана реформа

У 2015 році Україна зробила прорив у сфері цифрового врядування. Фонд Східна Європа, у партнерстві з урядом України та за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC), започаткував програму EGAP (Електронне врядування для підзвітності та участі громадян). Ініціатива була спрямована на використання цифрових технологій для трансформації взаємодії між державою та громадянами.

Завдання було масштабним. І оцифрування документів було лише одним з аспектів реформи. Необхідно було розробити нові платформи для електронної демократії та цифрових послуг, а також навчити громадян і державних службовців користуватися ними.

До 2019 року цифрова трансформація вже стала державним пріоритетом. А у 2020 році Україна запустила національну онлайн-платформу Дія, яка дозволила громадянам отримувати ключові державні послуги через вебпортал і мобільний застосунок. Запуск Дії став не просто покращенням сервісу послуг, а справжнім проривом у взаємодії українців із державою. Попри загальне скептичне ставлення до державних реформ того часу, Дія швидко довела свою ефективність і здобула широку суспільну підтримку

Цифрова трансформація швидко дала відчутні результати. Україна стала першою у світі країною, яка запровадила офіційні цифрові паспорти, а громадяни отримали можливість реєструвати бізнес чи змінювати місце проживання всього за кілька кліків. Під час пандемії Україна стала однією з перших країн, чиї цифрові COVID-сертифікати були визнані Європейським Союзом.

З моменту запуску програма EGAP підтримала створення десятків електронних сервісів. Сьогодні українці можуть сплачувати податки, оформлювати субсидії, одружуватися, реєструвати новонароджених та отримувати ще багато послуг через один застосунок, що об’єднує їхній ідентифікаційний номер і реєстраційні дані.

Список доступних сервісів постійно розширюється. Попри повномасштабне російське вторгнення, впродовж останніх трьох років було запущено багато нових послуг, адже незалежно від обставин, державі необхідно адаптуватися до викликів та забезпечувати громадянам безперебійний доступ до важливих державних сервісів.

Цифрові технології як запорука стійкості

18 вересня 2024 року Міністерство цифрової трансформації України та Швейцарська агенція розвитку та співробітництва підписали нову угоду щодо подальшого розвитку електронних послуг та електронної демократії в Україні.

Це знаменувало третій етап реалізації програми EGAP. Фелікс Бауманн, Посол Швейцарії в Україні відзначив, що безпрецедентний рівень фінансової підтримки свідчить про успішність та ефективність багаторічної співпраці. Фонд Східна Європа залишається ключовим партнером у цьому масштабному проєкті, сприяючи подальшому розвитку цифрових послуг та навчанню громадян і посадовців як на національному, так і на місцевому рівнях.

Цифрова трансформація в Україні не обмежується лише центральними органами влади. З 2021 року платформа e-DEM підтримує цифрові інструменти для місцевої електронної демократії, зокрема: «Місцеві петиції», «Громадський бюджет», «Публічні консультації». Ці ініціативи дають громадянам можливість співпрацювати з місцевою владою у розв’язання суспільних питань. На сьогодні подано понад 25 000 петицій, вирішено понад 31 000 питань, підтримано 2 000 проєктів громадського бюджету.

Це зробило e-DEM одним із ключових інструментів української мікродемократії. Без перебільшення можна стверджувати, що здатність України протистояти повномасштабному російському вторгненню значною мірою пов’язана з її цифровими реформами.

Сучасні війни — це не лише протистояння армій, озброєнь та стратегії, а й змагання за ефективність державного управління. Цифрові технології стали ключовим інструментом у цьому процесі, дозволяючи державі діяти оперативніше, прозоріше та ефективніше.

Завдяки цифровізації взаємодія громадян із державою стала швидшою і доступнішою, що сприяло оперативному ухваленню рішень та підвищенню підзвітності влади. Механізми електронної участі зменшили бар’єри між суспільством і владою, зміцнивши відчуття єдності, яке стало критично важливим у часи війни.

Відновлення через цифровізацію

Попри всі досягнення, попереду ще багато роботи. Під час відбудови Україна продовжуватиме спиратися на фундамент, закладений цифровою трансформацією — системою, яка наблизила громадян до держави та зміцнила демократію в умовах кризи.

Війна лише посилила потребу у більшій ефективності державного управління та прозорості, адже обидва ці фактори є ключовими для відновлення країни. Гнучкість та оперативність роботи державного апарату безпосередньо впливають на стійкість країни.

Цифрові інструменти відіграватимуть вирішальну роль у післявоєнному відновленні, допомагаючи громадянам активніше контролювати урядові рішення, моніторити використання публічних коштів та впливати на політику. Адже слово «республіка» походить від латинського res publica, що означає «спільна справа». І саме цифрова держава сьогодні гарантує, що ця справа залишається справою всіх громадян.

Читайте більше