Напрямок:

IT

Від аутсорсу до інновацій: розвиток українського ІТ

Дата та час публікації:

08 лют. 2025, 08:00

Час читання:

7 хв

У цій статті ми спробуємо в загальних рисах описати ІТ-сферу в Україні, спираючись на кількісні дані із досліджень Асоціації IT Ukraine Association («Digital Tiger: the Power of Ukrainian IT — 2023»), u.ventures (Scaling Up: Accelerating Ukraine’s Tech Sector), StartupBlink (Global Startup Ecosystem Index 2024), DOU (Топ-50 ІТ-компаній України, зима 2025), YouControl (Розвиток ІТ в Україні: поточна ситуація та перспективи), Львівський IT-кластер (IT Research Ukraine 2024).

Станом на 2020–2021 роки внесок ІТ у ВВП України становив приблизно 2%, зрісши в понад двічі з початку 2010-х років. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році ця частка зросла до 4,5% через втрату значної частини металургійної промисловості та тимчасове припинення експорту аграрної продукції. У 2023–2024 роках після відновлення аграрного експорту в повному обсязі частка ІТ у ВВП України коливалася в межах 3,7–3,5% ВВП. ІТ-галузь стала другою за величиною експортною галуззю та становила приблизно 37–42% від експорту послуг та 11–13% від загального експорту товарів та послуг, поступаючись лише аграрному експорту. Експорт українських ІТ-послуг становив 7,3 млрд дол. у 2022 році (рекордний показник за весь час), 6,7 млрд дол. у 2023 році та 6,45 млрд дол. у 2024 році.

До початку повномасштабного вторгнення українське ІТ зростало швидкими темпами — експорт комп’ютерних послуг з України зростав у середньому на 27% щороку, а за 2021 рік зріс взагалі на 36%. І прогнозувалося, що цей тренд продовжиться й надалі. У IV кварталі 2021 року українські ІТ-компанії експортували послуг на 2,1 млрд доларів. У 2024 році середній поквартальний експорт становив 1,6 млрд дол., експорт IT впав на майже 25%. Наразі IT-сектор уже не розглядається як найвагоміший фактор збільшення українського експорту.

Та все ж ІТ-сектор забезпечує значні валютні надходження в економіку України, переважно продаючи послуги компаніям, зареєстрованим у США (2,4 млрд дол. у 2024 році), Великій Британії (0,6 млрд дол.) та Мальті (0,5 млрд дол.), Кіпрі, Ізраїлі, Швейцарії та Німеччині. Починаючи з 2022 року ІТ-сфера забезпечує надходження до бюджету на суму приблизно 20 млрд грн (0,5 млрд дол.) щороку.

В Україні за різними оцінками працює приблизно 2 100–2 300 ІТ-компаній. Загалом у сфері ІТ в країні за різними оцінками (переважно дані за жовтень — листопад 2024 року) працюють від 302 до 346 000 працівників.

Понад 52% ІТ-компаній зареєстровано в Києві, також у столиці концентрується приблизно 67% сумарного чистого доходу, декларованого IT-компаніями України (у 2022 році 123,7 млрд з 184,4 млрд грн). Також значні доходи ІТ-компаній концентруються у Львівській (10,4% доходів), Харківській (8.1%), Дніпропетровській (4.2%), Вінницькій (3,4%) та Одеській (1,7%) областях.

Станом на вересень 2024 року в Україні було понад 275 тисяч активних ФОПів, зареєстрованих за кодами діяльності, пов’язаними з ІТ. Найбільше активних ІТ-ФОПів зареєстровано в Києві та Київській області (30%), Харківській (12%), Львівській (11%) та Дніпропетровській (8%) областях.

У топ-50 найбільших IT-компаніях України станом на січень 2025 року працює 79 648 спеціалістів. За 2024 рік у топ-50 компаніях зменшилося працівників на 2,4 тисячі, тоді як у 2023 році було зменшення на 10 тисяч. Серед 50 найбільших компаній в Україні 25 сервісних компаній — одна аутстафінгова, 19 продуктових і ще п’ять гібридних. 46 компаній мають офіси в Києві, 23 у Львові, по 15 у Дніпрі та Одесі, 14 у Вінниці, 11 в Івано-Франківську, 10 у Харкові.

Через вторгнення дві третини ІТ-компаній в Україні провели незаплановану релокацію у межах країни та за кордон, чверть з них — повну. До повномасштабного вторгнення понад 70% працівників у сфері ІТ жили в Києві, Львові та Харкові. Найбільших змін за час війни зазнав Харків: із 14% ІТ працівників станом на 2021 рік зараз у місті проживає 4%. Частка ІТ працівників, що проживають у Львові, зросла із 14% у 2021 році до 18% зараз.

Близько 120 000 висококваліфікованих українських IT-фахівців виїхали за кордон через війну, з яких приблизно від 62 до 64 тисяч продовжили працювати в українських компаніях. Близько 20% українських IT-фахівців тепер працюють за кордоном. Згідно з дослідженням IT Research Ukraine 2024, 51% керівників компаній планують розширювати і понад третина з них мають намір відкрити офіси за кордоном. 6% керівників заявили про плани закрити свої офіси в Україні.

Водночас інтеграція українських фахівців у європейські та американські ринки ІТ дає змогу створювати нові мережі для залучення інвестицій і бізнесу в українську економіку.

Стартапи

Українська екосистема стартапів у трійці екосистем із найвищими темпами зростання в Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та четверта в регіоні за вартістю. З 2020 року оціночна вартість української технологічної екосистеми зросла втричі й тепер становить понад 25 млрд дол. За останніми оцінками в Україні є приблизно 2 600 стартапів у сфері ІТ.

Дослідницький центр StartupBlink, що формує Global Startup Ecosystem Index 2024, поставив Україну на 46-те місце зі 100 країн світу. Після різкого спаду на 16 пунктів у 2022 році вже другий рік поспіль Україна піднімається на три місця.

З початком повномасштабного вторгнення 12  % українських стартапів змушені були припинити свою діяльність. Водночас у 2022–2023 роках в Україні з’явилися 200 нових стартапів. У 2024 році відбулося 100 інвестиційних угод, обсяг публічних інвестицій сягнув 350 млн дол.

Україна входить в десятку країн, з яких походять засновники стартапів-«єдинорогів». Зараз є вісім стартапів, заснованих українцями, які мають оцінку в понад 1 млрд дол.: Bitfury, Grammarly, People.ai, Unstoppable domains, GitLab, Firefly, Creatio, airSlate.

Важливу роль у стимулюванні розвитку стартапів відіграє Дія.City. Це спеціальний правовий режим, що створює комфортне середовище для стартапів та R&D-центрів. Український фонд стартапів підтримує проєкти, які можуть бути використані під час війни та для післявоєнної модернізації.

У лютому 2024 року 10 найбільших технологічних компаній України — Ajax Systems, Genesis, Monobank, MacPaw, Roosh, Reface, Gathers, Nova Digital, Mate academy, Netpeak Group — презентували спілку Diia.City United. Мета — розвивати середовище Дія.City, сформувати чесні правила взаємодії між владою та технологічним сектором, розвивати освіту, щоб ІТ-компанії з України зростали глобально.

У листопаді 2024 року Міністерство цифрової трансформації та Львівський ІТ-кластер запустили платформу CodeUA. Це B2B-платформа, що з’єднує українські компанії з міжнародними клієнтами для реалізації проєктів. Через платформу можна замовити послуги з розробки програмного забезпечення, IT-консалтингу, кібербезпеки, аналізу даних, дизайну, технічної підтримки.

Аутсорс як перший етап становлення IT-сфери

Україна є глобальним технологічним хабом, посідаючи сьоме місце у світі за конкурентоспроможністю IT-сфери та входячи в топ-5 світових рейтингів за рівнем професіоналізму ІТ-спеціалістів. Висока кваліфікація українських IT-фахівців формується завдяки розвиненій освітній екосистемі.

Водночас коли спеціалісти працюють на аутсорс для іноземних компаній, країна та державний бюджет отримує набагато менше доходів, оскільки отримують лише податки від доходів спеціалістів. Робота ж спеціаліста створює цінність для іноземної компанії, з якої вона отримує прибуток і платить податки до бюджету країни, де зареєстрована, а це значно більше податків.

За сприятливих умов наступним етапом має бути системний перехід фахівців у сфері ІТ від аутсорсу до використання досвіду, набутого в іноземних компаніях, для розробки власних продуктів і створення стартапів. Формування якнайбільшої кількості продуктових ІТ-компаній — компаній, які не надають послуги на аутсорс, а розробляють власні технічні продукти, — це наступний крок у розвитку української ІТ-сфери.

MilTech

Очевидним трендом у контексті повномасштабного вторгнення рф є зростання miltech-сектору. З’являється дедалі більше стартапів і компаній, які розробляють безпілотники, системи РЕБ, ШІ системи для навігації та багато іншого. Близько 25% інвестиційних угод у 2024 році припадають на сектор оборонних технологій. У 2024 році кількість вакансій у defense-секторі зросла на 56%, що свідчить про суттєве збільшення інтересу до цієї сфери. І, найімовірніше, цей загальний тренд продовжиться.

AgroTech

AgroTech — це сектор, що працює над інтеграцією технологічних рішень у стратегічно важливі сектори економіки: сільське господарство, харчову промисловість, біоенергетику та логістику. У лютому 2025 року експертна група при Міністерстві цифрової трансформації України у співпраці з Асоціацією IT Ukraine представила стратегію розвитку AgroTech — частину Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року (WINWIN) з акцентом на цифровізації, автоматизації та підвищенні ефективності сільського господарства та харчової промисловості.

Утілювати це планують шляхом упровадження штучного інтелекту, Інтернету речей, дронів та роботизованих систем для оптимізації виробництва й ресурсів, що створить нові можливості для економічного зростання, зміцнить позиції України на глобальному ринку, дасть змогу перейти від експорту сировини до виробництва інноваційної продукції з високою цінністю. Також ці технології допоможуть подолати дефіцит кадрів унаслідок війни та розмінувати й підвищити продуктивність сільськогосподарських земель.

АІ-екосистема України

Станом на січень 2024 року кількість ІТ-компаній, що працює у сфері AI, сягнула 243. Станом на 2023 рік у 42 університетах України відкрито 106 спеціалізованих програм з AI. Протягом останніх 10 років кількість AI/ML-спеціалістів в Україні зросла вп’ятеро й зараз становить понад 5 000 фахівців. Водночас відбувається активна міграція спеціалістів за кордон унаслідок війни.

В Україні працюють 40–50 українських і міжнародних венчурних фондів та акселераторів, які інвестують в AI-стартапи. Також функціонує понад 30 лабораторій штучного інтелекту від найбільших IT-компаній та університетів.

Виклики та завдання

В умовах повномасштабної війни західні інвестори бояться інвестувати значні кошти в Україну, вважаючи такі інвестиції ризиковими. Також перестороги є навіть щодо замовлень послуг від українських спеціалістів і компаній через ризики. Скорочення інвестицій та загалом притоку грошей, разом зі зниженням місцевої купівельної спроможності, впливає на уповільнення розвитку ІТ-сфери, що призводить до відтоку як молодих, так і досвідчених спеціалістів, науковців і підприємців.

Водночас необхідно впроваджувати зміни, які хоча б певним чином допоможуть сектору під час війни й значно посилять його в мирних умовах. Це, зокрема, спрощення регуляторних бар’єрів, усунення прогалин у правовому захисті інвесторів і прав інтелектуальної власності, полегшення вільного руху капіталу між ключовими технохабами та збільшення фінансування стартап-екосистеми у вигляді ідеатонів, хакатонів, інкубаційних програм й акселераційної підтримки та інвестицій у дослідження й розробки (R&D).

Стаття підготовлена командою Kyiv Global Government Technology Centre за сприяння Світового економічного форуму, Міністерства цифрової трансформації України та програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.