Напрямок:

GovTech

Як цифровий реєстр лікарських засобів змінює систему охорони здоров’я України

Дата та час публікації:

22 кві. 2025, 13:20

Час читання:

4 хв

В Україні ж в умовах війни фальсифікація ліків особливо небезпечна, бо може бути використана ворогом. Наприклад, траплялося, що поліція вилучала фальсифіковані російські медпрепарати, які продавалися людям з онкозахворюваннями.

Саме тому Міністерство охорони здоров’я України запустило масштабну ініціативу з модернізації Державного реєстру лікарських засобів. Українська GovTech-компанія Strimco стала одним з технічних партнерів у реалізації цього проєкту. Розповідаємо про оновлений реєстр детальніше.

Від шахраїв і не тільки: як і навіщо Україна створила новий ДРЛЗ

Державний реєстр лікарських засобів України (ДРЛЗ) — це єдина інформаційна система, яка містить усі актуальні та історичні відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва та застосування в нашій країні, включно з їх складом, фармакологічною дією, показаннями та протипоказаннями. Він забезпечує ідентифікацію виробників та реалізаторів, статистичні спостереження й відкритість інформації про всі доступні препарати.

Почнемо з того, що перший централізований Реєстр лікарських засобів в Україні створено ще на початку 2000-х років. Проте в лютому 2022-го держава подала заяву про вступ до Європейського Союзу, пришвидшивши євроінтеграцію і, відповідно, свою адаптацію до нового законодавства. Старий ДРЛЗ не відповідав стандарту ISO IDMP (Identification of Medicinal Products), якщо говорити бюрократичною мовою. На практиці це означає, що український реєстр не міг обмінюватися даними про лікарські засоби з європейськими системами.

По-друге, оновлення ДРЛЗ було необхідним для кращої роботи українських медичних органів та служб з їхніми системами. Найперше це стосується Електронної системи охорони здоров’я України. Зокрема, у цій системі є функціонал електронних рецептів, які виписують лікарі пацієнтам. В ідеалі цей документ мав би підтягувати точну інформацію про лікарський засіб із Реєстру, проте автоматизованої програмної інтеграції (API) в ДРЛЗ з ЕСОЗ раніше не було. Тепер цей функціонал уже частково працює.

Ба більше, оновлення ДРЛЗ потенційно дають змогу перейти від моделі рецептів із конкретними лікарськими засобами до документів, де зазначається активна речовина. Наприклад, дерматолог прописує пацієнту саліцилову кислоту. Проте вона, як основна активна речовина, міститься в різних мазях. Із цим рецептом пацієнт може сам обрати серед кількох аналогів наявний у конкретній аптеці біля його дому або просто дешевший препарат.

Рецепти з активною речовиною також кращі тим, що ця модель запобігає корупційним ризикам. Адже в Україні фармацевтичні компанії часто домовлялися з лікарями про виписування саме їхніх препаратів. Так, окремі компанії зловживали кращим, а іноді й монопольним становищем.

Крім ЕСОЗу, інтеграція з ДРЛЗ була потрібна державному підприємству «Медичні закупівлі», яке безпосередньо займається державним замовленням за кошт бюджету для лікування пацієнтів у стаціонарах по всій Україні. З неочікуваного й неочевидного — на оновлення Реєстру чекало Міністерство молоді й спорту, бо вони хотіли мати вичерпну інформацію про ліки, які містять речовини, заборонені в спорті, і можуть вважатися допінгом, проте є доступними в Україні.

Урешті, оновлення ДРЛЗ вирішувало купу бюрократичних проблем для центрального органу, Міністерства охорони здоров’я. Наприклад, у старому Реєстрі був доволі обмежений і спрощений перелік інформації про ліки. У новому ж зберігаються дані про всі можливі нюанси, навіть види пакування, дозування тощо. Цей функціонал дуже корисний, коли потрібно обмежити поширення певної партії препарату, яка, наприклад, є бракованою, та для інших унікальних ситуацій.

Публічність інформації про ліки

Вище йшлося здебільшого про користь оновлення Реєстру для державного управління. Проте апдейт системи передбачав і зручний публічний портал для користування громадянами. На ньому вони могли б, по-перше, дізнатися все про дозволені засоби в Україні. Особливо важливий цей функціонал для пацієнтів з рідкісними або важкими діагнозами. Бо в разі відсутності рідкісних засобів в аптеках люди можуть дізнатися про аналоги зі схожим складом або взагалі легальність (факт реєстрації) певних ліків в Україні.

Опосередковано ДРЛЗ також захищає права громадян у разі виникнення побічних ефектів або шкоди від застосування ліків, бо він може допомогти ідентифікувати проблему. Загалом, максимальна відкритість даних про таку чутливу тему, як ліки, очевидно, спрощує будь-яку перевірку й контроль широкої громадськості за сферою.

Наразі новий публічний портал ще не запущено, як і повний функціонал нового Реєстру, проте Міністерство охорони здоров’я працює над цим, як і над купою інших цифрових реформ у медичній сфері.

Досвід України в розробці medtech-рішень та їх адаптації до міжнародних стандартів буде особливо корисним для країн, які також перебувають на шляху Євроінтеграції, як і загалом усіх країн з такою системою охорони здоров’я в регіоні. GovTech Alliance загалом та компанія Strimco готові ділитися напрацюваннями й пропонувати унікальні рішення для інших державних систем.

Стаття підготовлена GovTech Альянсом України (GTA UA)