Напрямок:

GovTech

Як Україна зменшує бюрократію та покращує бізнес-клімат

Дата та час публікації:

11 лют. 2025, 08:00

Час читання:

6 хв

Регуляторний складник

Основним джерелом правового регулювання підприємницької діяльності в Україні є Конституція України, яка встановлює загальні засади ведення бізнесу в країні, зокрема, щодо права на підприємницьку діяльність та захисту права власності.

Крім того, діяльність підприємств регулює низка спеціальних законів та кодексів: Цивільний кодекс України окреслює основи цивільних правовідносин, включно з договорами, зобов’язаннями та іншими правовими питаннями; Податковий кодекс України визначає порядок оподаткування, правила роботи податкових органів та вимоги до підприємців щодо сплати податків; Закон України «Про підприємництво» встановлює загальні правила реєстрації та ведення підприємницької діяльності, регулює права та обов’язки підприємців.

У 2015 році ухвалено Закон України «Про електронну комерцію», який регулює відносини, що виникають під час здійснення електронної комерції, визначає права та обов’язки учасників електронного ринку, а також установлює правила укладення електронних договорів.

У 2020 році ухвалено Закон України «Про електронні комунікації», який визначає правові засади державної політики у сферах електронних комунікацій, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у наданні або користуються послугами електронних комунікацій.

У 2021 році ухвалено Закон України «Про платіжні послуги», який визначає правила надання платіжних послуг, створення електронних грошей та використання платіжних систем в Україні, що є важливим для бізнесу, який працює у сфері фінансових технологій (FinTech). Того ж року ухвалено Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Він містить норми, що регулюють надання фінансових послуг у цифровому форматі, зокрема послуг, що надаються через інтернет, мобільні платформи та електронні платіжні системи.

У 2022 році ухвалено Закон України «Про хмарні сервіси» щодо забезпечення правових та технічних умов для використання хмарних технологій в Україні. У 2023 році ухвалено Закон України «Про цифровий контент і цифрові послуги», який визначає цивільноправові засади надання цифрового контенту та/або цифрових послуг на основі договору й захисту прав споживачів у цій сфері.

Диджиталізація державних послуг для бізнесу — швидка реєстрація ФОП, податкова звітність, е-Підприємець.

Протягом перших трьох десятиліть незалежності України для того, щоб зареєструвати бізнес, подати звітність, сплатити податки або отримати ліцензії, необхідно було пройти складні та тривалі процедури в державних органах. Час, витрачений на відвідування численних установ, збір необхідних документів й очікування в чергах, створював значний стрес для підприємців, а також збільшував витрати на адміністрування бізнесу.

Однак із часом ситуація суттєво змінилася завдяки впровадженню цифрових інструментів та сервісів. Тепер процеси, які раніше тривали кілька днів або тижнів, можна пройти онлайн за декілька хвилин.

За допомогою порталу Дія підприємці можуть безоплатно та швидко зареєструвати фізичну особу-підприємця або юридичну особу онлайн. З 2020 року реєстрація фізичної особи-підприємця онлайн триває не більш ніж 10–20 хвилин. Раніше цей процес міг займати кілька тижнів. Крім того, портал дає змогу швидко подавати податкові декларації, сплачувати податки та отримувати всі необхідні документи.

Україна — не єдина країна, де підприємці можуть зареєструвати бізнес через онлайн-платформи. Прикладами таких платформ є e-Business Register в Естонії, Companies House у Великій Британії, BizFile+ у Сінгапурі, Business Registration Online у Канаді, Australian Business Register. Але портал Дія є однією з найсучасніших та найзручніших у світі для реєстрації фізичних осіб-підприємців.

Одним з важливих аспектів податкової політики України є наявність спрощеної системи оподаткування, яка дає змогу фізичним особам-підприємцям (переважно малому бізнесу) працювати на єдиному податку. Фізичні особи-підприємці 1 та 2 груп сплачують менш ніж 100 доларів податків на місяць. ФОП 3 групи — 6% від доходу. Ця система дає змогу зменшити адміністративні витрати та спростити процес звітності. Станом на 1 січня 2025 року в Україні налічується 1,707 мільйона фізичних осіб-підприємців.

Також у червні 2024 року на порталі Дія з’явилася послуга е-Підприємець для спрощення ведення бізнесу. Відтепер за допомогою однієї заявки можна оформити 10 послуг онлайн за 15–40 хвилин.

Інтеграція Дії

Цифрові підписи, доступні через інтеграцію Дії, надають юридичну силу електронним документам та дають змогу підприємцям керувати документами онлайн, без необхідності відвідувати державні установи. Станом на початок жовтня 2024 року українці скористалися цифровим підписом від Дії понад 48 мільйонів разів. Найближчим часом Міністерство цифрової трансформації планує запустити цифровий підпис для юридичних осіб.

У листопаді 2022 року Уряд України затвердив порядок проведення пілотного проєкту щодо взаємного визнання електронних підписів між Україною та Європейським Союзом. Україна стала першою і поки що єдиною країною за межами Європейського Союзу, яка отримала таку можливість.

У липні 2024 року в системі електронного документообігу «Шрифт» з’явилася функція, яка дає змогу використовувати на одній платформі як українські, так і європейські кваліфіковані електронні підписи (КЕП). Ці електронні підписи мають юридичну силу як в Україні, так і в Європейському Союзі.

Прозорість та боротьба з корупцією

Завдяки впровадженню новітніх технологій Україна значно підвищила рівень прозорості ведення бізнесу. Зокрема:

Prozorro — система проведення публічних тендерів та закупівель, яка дає змогу знизити корупційні ризики й забезпечити чесну конкуренцію.

OpenDataBot та YouControl — сервіси для моніторингу та аналізу юридичних осіб, які дають змогу бізнесу перевіряти контрагентів і мінімізувати ризики співпраці з ненадійними партнерами.

Інші сервіси, які допомагають підприємцям

Портал електронних послуг Міністерства економіки України є важливим інструментом для підприємців, що надає доступ до різноманітних державних звітів, нормативів, дозволів та інших послуг онлайн і забезпечує більшу прозорість та зручність у взаємодії з органами влади.

Пульс — це платформа для збору зворотного зв’язку від бізнесу щодо взаємодії з державою для покращення якості державних послуг. Дає змогу фіксувати та оперативно розв’язувати проблеми, з якими стикаються підприємці в процесі ведення бізнесу.

Мобільний застосунок Державна служба зайнятості значно спрощує взаємодію між підприємцями та Державною службою зайнятості, а також полегшує процес працевлаштування працівників і їхній соціальний захист. У 2021 році рівень безробіття в Україні становив 10,3%. У 2022 році через російське вторгнення, економічні та соціальні проблеми, які воно спровокувало, рівень безробіття становив, за різними даними, від 21% до 30%. За останніми даними дослідження Info Sapiens, у IV кварталі 2024 року рівень безробіття становив 14,2%.

Е-ліцензії — це електронні дозволи на ведення певних видів діяльності, які дають змогу підприємцям отримувати необхідні дозволи без необхідності відвідувати державні органи.

єДекларація — сервіс, який працює виключно під час воєнного стану. Завдяки йому ви можете подати декларацію про господарську діяльність. Якщо ваш бізнес потребує ліцензії або дозволів, ви можете подати одну декларацію та отримати необхідну ліцензію, свідоцтво, посвідчення, рішення, висновок або дозвіл.

Електронний кабінет платника податків — це інструмент для завантаження податкової звітності, сплати податків, відстеження стану розрахунків з бюджетом та інших статусів підприємця.

Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого й середнього підприємництва в Україні.

Стратегія уряду окреслює чотири ключові напрями діяльності:

1. Відновлення та спрощення бізнес-процесів. Полегшення доступу до фінансування, зменшення регуляторного тиску та запровадження нових інструментів підтримки. Цьому сприятимуть програми державної політики «Зроблено в Україні», гранти для переробних підприємств, «Доступні кредити 5–7–9», страхування від воєнних ризиків.

2. Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та «зелений перехід». Стратегія пропонує створення промислових кластерів і наукових парків для стимулювання інвестицій і регіонального розвитку. Планується запровадження технологій штучного інтелекту, електронних рахунків і систем миттєвих платежів.

3. Розвиток людського капіталу та підприємництва. Стратегія передбачає реалізацію програм дуальної освіти та спеціальних ініціатив для підтримки жінок, ветеранів і людей з інвалідністю в бізнесі. Також планується розширення мережі регіональних представництв «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малих підприємств.

4. Підвищення конкурентоспроможності та нарощування експорту. Стратегія передбачає співпрацю з міжнародними організаціями, як-от Enterprise Europe Network та Erasmus for Young Entrepreneurs. Планується подальший розвиток бренду «Зроблено в Україні», надання підтримки в пошуку партнерів та проведенні міжнародних переговорів, а також розширення діяльності Експортно-кредитного агентства.

Цифровізація та супутня дерегуляція стали важливим фактором покращення умов ведення бізнесу в Україні. Завдяки активному впровадженню державою новітніх технологій підприємці мають змогу значно скоротити витрати часу та ресурсів, а також отримати доступ до сучасних інструментів для управління бізнесом. Така трансформація взаємодії держави з бізнесом сприяє розвитку підприємництва, зміцненню економічної стабільності й відновленню країни після війни.

Стаття підготовлена командою Kyiv Global Government Technology Centre за сприяння Світового економічного форуму, Міністерства цифрової трансформації України та програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії