- Напрямок:
- GovTech
Agentic State: чому Європа має діяти вже зараз
- Автори
- Валерія Іонан
- Дата та час публікації:
- Час читання:
- 3 хв
Колонка для Friends of Europe Валерії Іонан, радниці Міністра оборони України та радниці Міністерства цифрової трансформації
Країни, які побудували найрозвинутіші цифрові держави, сьогодні можуть виявитися найменш готовими до наступного етапу розвитку. Цей парадокс стає дедалі очевиднішим, коли уряди стикаються з переходом до agentic AI.
Протягом двох десятиліть держави інвестували у створення цифрових систем: навчали державних службовців, адаптували процеси, формували довіру громадян. Ці системи працюють — але вони створювалися під іншу модель. І сьогодні саме ці напрацьовані підходи можуть стати обмеженням.
Agentic AI — це не просто ще один інструмент. Він змінює саму логіку функціонування держави. Попередні технології покращували доступ до послуг. Agentic AI змінює те, як ці послуги створюються і надаються.
Такі системи можуть планувати, діяти і координувати. Вони ставлять під питання саму необхідність існуючих процесів. І головне — вони дозволяють працювати зі складністю на рівні, який неможливий для людського ресурсу.
Я бачила це на практиці під час шести років роботи заступницею міністра цифрової трансформації України. Ми постійно переосмислювали, як має працювати держава, починаючи з потреб користувача, а не з існуючих систем.
Ця звичка до постійного переосмислення є критичною в епоху agentic AI. У більш зрілих цифрових державах ситуація інша — їм потрібно спочатку “розучитися” старих підходів, щоб рухатися вперед.
Ці зміни вже відбуваються.
У сфері закупівель agentic-системи можуть знаходити постачальників, перевіряти відповідність вимогам і виявляти ризики у масштабі. У боротьбі з корупцією вони дозволяють перейти від періодичних перевірок до постійного моніторингу.
Для громадян це означає ще одну зміну: замість того, щоб розбиратися у складних бюрократичних процесах, агенти можуть робити це за них.
Досвід України у цьому переході є особливим — не лише через війну, а через здатність постійно адаптуватися.
Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році держава змогла забезпечити безперервність роботи завдяки швидким рішенням: перенесенню систем у хмару за лічені дні, перебудові інституцій та роботі в умовах, які не передбачали жодні плани.
Це і є операційний суверенітет — здатність діяти й адаптуватися в умовах постійної невизначеності.
Для європейських держав цей перехід вимагає поєднання двох підходів.
З одного боку — сильної централізованої спроможності для створення платформ, стандартів і правил, які можуть масштабуватися.
З іншого — практичної експертизи на рівні інституцій, які мають працювати з цими технологіями щодня.
Окреме питання — визначення ролей. Держава має чітко розуміти, що вона створює самостійно, що відкриває для ринку, а що регулює.
Якщо цього не зробити, ці рішення прийматимуть зовнішні платформи — відповідно до власних інтересів.
Сприйняття agentic AI як чергового технологічного оновлення — це стратегічна помилка.
Результатом стає поступова втрата довіри: розрив між тим, що громадяни отримують у приватному секторі, і тим, що вони очікують від держави.
Цифрові держави вже створили сильну основу. Питання зараз — чи зможуть вони використати її для руху вперед, чи вона стане обмеженням.
Повна версія колонки:
