Напрямок:

GovTech

Україна оновила правила для державних цифрових систем — і це справжній геймченджер для GovTech

Дата та час публікації:

27 сер. 2025, 19:56

Час читання:

3 хв

Запроваджено сучасний підхід до всього життєвого циклу державних цифрових систем — від планування та розробки до експлуатації і модернізації. Це важливий крок до гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС та розвитку відкритого цифрового ринку.

Що змінюється?

Оновлені вимоги спрощують і модернізують державний підхід до цифрових систем. Серед ключових змін:

• Менше паперової бюрократії. Для ініціації проєкту достатньо лише двох документів — технічних вимог та технічного завдання. Скасовано обов’язкову розробку робочої та експлуатаційної документації.
• Міжнародні стандарти замість радянських. Україна переходить на ISO та IEEE, що забезпечує сумісність в якість розробки.
• Сучасний підхід до кібербезпеки. Застарілі КСЗІ замінено гнучкими системами інформаційної безпеки (СІБ).
• Повна цифровізація. Вся документація може вестися в електронному вигляді, а вибираючи технологічні рішення, варто віддавати перевагу відкритому коду та хмарним технологіям.
• Відкритий ринок без вендорлоку. Заборонено укладати ліцензійні договори з виплатою роялті за державні послуги. Це створює рівні умови для більшої кількості гравців ринку.

Як відбувалося впровадження?

Із березня 2025 року тривала робота міжсекторальних робочих груп Центру цифрових компетенцій Міністерства цифрової трансформації України (ЦЦК), які координуються ДП «Дія». Завдяки підтримці роботи ЦЦК Європейським Союзом у межах проєкту DT4UA, який реалізує Академія електронного управління (eGA), із залученням GovTech Альянсу України вдалося організувати серію консультацій з представниками держави, ІТ-бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Оновлені вимоги — це результат діалогу, у якому враховано інтереси ключових стейкхолдерів GovTech-екосистеми.

Щоб допомогти державним замовникам, розробникам і партнерам адаптуватися до нових правил, 15 серпня 2025 року було проведено відкриту презентацію. Захід організували GovTech Альянс України в партнерстві із CDTO Campus. Представники Директорату розвитку Національної програми інформатизації Мінцифри — Вадим Коновал та Оксана Казакова — презентували нову редакцію вимог і відповіли на запитання спільноти під час Q&A-сесії.

GovTech-спільнота очікувала на правила, які працюють не лише на папері, а й у реальному житті. Презентація оновлених вимог зібрала близько 200 учасників — це чіткий сигнал, що тема оновлення правил гри та стандартів у сфері GovTech є справді важливою для стейкхолдерів галузі.

Що далі?

Наступним етапом стане розробка методики застосування національних стандартів у сфері ІТ та опис життєвого циклу інформаційно-комунікаційних систем. У планах — створення типових шаблонів технічної та юридичної документації, що допоможе розробникам і замовникам ефективніше працювати з державними цифровими рішеннями.

Важливо не просто відмовитися від застарілих радянських норм, а перейти до відкритості. Це тривалий процес, але тільки спільна робота уряду, бізнесу, партнерів і суспільства допоможе запустити справжню лібералізацію ринку GovTech-рішень в Україні.

Постанова № 205 — це не просто оновлення правил, а частина ширшої трансформації підходів до державної цифровізації. Це ще один приклад того, як ефективна співпраця між державою, бізнесом та експертами дає змогу формувати такі правила, які не лише гармонізуються зі стандартами ЄС, а й працюють на практиці.

Завдяки знанням, інформації та інструментам, які об’єднує ЦЦК, Мінцифра продовжить працювати над розвитком зрозумілої та відкритої нормативно-правової бази, яка зміцнює довіру до державних цифрових систем, підвищує їхню якість і створює умови для розвитку цифрової економіки.

Статтю підготував GovTech Альянс України (GTA UA).