Напрямок:

GovTech

Український GovTech у топі світових рейтингів

Дата та час публікації:

09 лют. 2025, 08:00

Час читання:

7 хв

Електронна демократія (е-демократія) — форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоуправління шляхом застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Е-демократія дає змогу:

• посилити участь, ініціативність та залучення громадян до публічного життя на національному, регіональному й місцевому рівнях;
• покращити прозорість демократичного процесу ухвалення рішень, а також підзвітність демократичних інститутів;
• покращити чутливість / зворотну реакцію органів влади на звернення громадян.

Електронна демократія базується на принципах прозорості, відкритості, участі та громадської просвіти. Метою розбудови е-демократії є розширення участі громадян у державотворенні та ухваленні рішень через використання електронних технологій.

Е-демократія відкриває нові канали для отримання громадянами поточної інформації про політичну ситуацію в державі, а також надає інструменти для контролю за владою, що підвищує рівень прозорості в діях влади та її підзвітності перед громадянським суспільством.

Відображає можливість кожного брати участь у формуванні та реалізації державної політики, розв’язанні питань місцевого значення, ухваленні рішень органами влади, використовуючи при цьому інформаційні технології для двостороннього інтерактивного зв’язку між державою (органами влади) та громадянами.

Позиції України у світових рейтингах цифрового урядування є доволі високими. За результатами дослідження ООН «Огляд електронного урядування ООН — Прискорення цифрової трансформації заради сталого розвитку», у 2024 році Україна стала першою в рейтингу електронної участі (E-Participation Index, EPART). А в рейтингу електронного урядування (E-Government Development Index, EGDI) — посіла 30-те місце, що на 16 позицій вище, ніж 2022 року.

Базовими інструментами електронної демократії в Україні є: е-звернення, е-петиції, е-консультації, е-опитування, е-голосування; портали відкритих даних та громадські бюджети й бюджети участі.

Створення законодавчої бази для функціонування е-демократії в Україні розпочалося у 2002 році коли Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову «Про Порядок оприлюднення в мережі інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади». У 2007 році ухвалено Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» і у 2013 році Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні, але всіх визначених у ній цілей повністю досягнуто не було.

У 2015 році урядом розроблено Дорожню карту розвитку електронної демократії. Першим вагомим інструментом електронної демократії в Україні стали електронні петиції. Для їх запровадження внесено зміни до Закону України «Про звернення громадян» у 2015 році, що формалізували механізм електронних колективних звернень громадян до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та до органів місцевого самоврядування.

Першою серед державних установ України сервіс електронних петицій запровадила Адміністрація Президента України. Згодом сторінки для подання електронних петицій відкрили й інші установи. Нині електронні петиції запроваджені на всіх рівнях влади.

Уже протягом першого року функціонування інструменту петицій до Президента 2 млн українців підтримали хоча б одну петицію. Для розгляду Президентом потрібно 25 тис. підписів протягом трьох місяців. У 2023 році була рекордна кількість підтриманих громадянами петицій — 1 196, тоді як з 2015 до 2023 року таких петицій було менш ніж пів тисячі. Майже половина всіх петицій у 2023 році та 70% петицій, що набрали необхідні 25 тисяч голосів, мала тематику «Нагородження та присвоєння почесних звань». Значна частина таких звернень стосується нагородження посмертно.

У 2017 році було розроблено й схвалено урядом Концепція розвитку електронної демократії та План заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019–2020 роки. Документом передбачено: розроблення проєкту Закону «Про електронне голосування»; упровадження електронного голосування в діяльність органів студентського самоврядування; розвиток «бюджету участі» на регіональному й місцевому рівнях; упровадження ініціативи «Всеукраїнський громадський бюджет» тощо. Важливу роль відіграють вебсайти центральних органів влади та місцевого самоврядування, які інформують суспільство про діяльність органів влади, спрощують доступ громадян до відкритих даних, державних послуг та можливостей впливати на них завдяки е-зверненням й е-петиціям. На сайті Верховної Ради України публікуються законодавчі акти після ухвалення. Судова гілка влади представлена в інтернеті Єдиним державним реєстром судових рішень.

За статистикою Урядового контактного центру КМУ, за 2024 рік від громадян надійшло 1 781 431 е-звернення, з яких 661 717 надіслано органам виконавчої влади, а по решті 1 119 714 були надані роз’яснення заявникам.

З 2022 року опитування в застосунку Дія стали важливим інструментом електронної демократії. Серед найбільш важливих і популярних — опитування щодо дати святкування Різдва (проголосувало 1,5 млн українців), ставлення українців до володіння зброєю (проголосувало 1,7 млн українців), збереження чи скасування свята 8 березня (проголосувало 2,1 млн українців) та інші.

З інструментів е-демократії на місцевому рівні найчастіше використовують: відкриті дані, зокрема й відкриті бюджети, е-консультації, громадські слухання онлайн, е-голосування, контактні центри, бюджети участі або громадські бюджети онлайн, електронні петиції. Ці інструменти надаються переважно сайтами місцевих рад та низкою місцевих спеціалізованих сервісів, як-от Контактний центр Києва, «Панель міста» Львівської міської ради, віртуальна приймальня мера в Івано-Франківську чи «Цілодобова варта» у Вінниці. Популярним є портал електронних петицій Київської міської ради. Для розгляду петиції на порталі необхідно 10 тис. підписів, зібраних протягом 90 днів. Також місцеві громади мають доступ до таких безоплатних інструментів і платформ як «Єдина система місцевих петицій» та «Розумне місто».

Важливу роль на рівні місцевого самоврядування відіграє Єдина платформа місцевої електронної демократії (E-DEM). Цей портал дає змогу громаді впроваджувати інструменти електронної демократії та підвищувати відкритість і прозорість. На цій вебплатформі працює портал «Відкрите місто», який станом на 13 березня 2024 року вирішив 31 668 звернень громадян. Іншим популярним інструментом платформи є портал «Місцеві петиції», через який подано 25 572 петиції. Активно використовують й інші інструменти, як-от Публічні консультації (проведено 3 713) та Громадський бюджет (підтримано 2 150 проєктів). Платформа створена в межах швейцарсько-української програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громад» (EGAP), що виконується Фондом Східна Європа в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України й фінансується Швейцарією.

Важливим інструментом е-демократії є бюджети участі. Завдяки йому громадяни мають можливість визначати, на які потреби спрямовувати бюджетні кошти. Пропозиції громадян враховуються, і частина міського бюджету спрямовується на обрані громадою проєкти, які обирають шляхом електронного голосування. У 2016 році Київ зробив революцію з бюджетом участі: під час проведення голосування за проєкти кияни голосували виключно в електронній формі, що стало, по суті, першими «електронними виборами» в Україні. За їхніми результатами обрано 62 проєкти, на реалізацію яких виділено 50 млн грн. У 2024 році громадський бюджет міста Києва вже становив 250 млн грн.

Бюджет участі впроваджується в Україні, навіть у школах. Учні, вчителі, батьки та адміністрація шкіл спільно визначають пріоритети та реалізують проєкти для покращення умов навчання й розвитку шкільної громади. Через платформу E-DEM до програми вже під’єднано 305 шкіл, подано 1 178 проєктів, 307 з яких профінансовано на загальну суму 23,9 млн грн, переважно з місцевих бюджетів.

У 2016 році в Україні також були запроваджені Електронні декларації. Відтоді високопосадовці мають щорічно декларувати в електронному вигляді наявні фінанси та майно. Подані декларації доступні онлайн, що забезпечує нагляд громадськості за статками державних службовців і політиків.

Портали відкритих даних полегшують громадянам доступ до публічної інформації. Спеціальне програмне забезпечення обробляє великі обсяги інформації для роботи з відкритими даними. У ці портали поступово впроваджується штучний інтелект. Важливе місце серед порталів для роботи з відкритими даними посідає OpenDataBot. Ще одним інноваційним досягненням стало відкриття у 2015 році Єдиного державного вебпорталу відкритих даних, який надав можливість працювати з відкритими даними органів державної влади — згодом було запущено Центр компетенції відкритих даних Дія.Open Data, який став агрегатором усіх публічних відкритих даних у країні, щоб підвищити рівень знань про відкриті дані, їх вплив та користь для кожного й допомогти Україні стати однією з найпрозоріших країн у світі. Попри війну, Дія.Open Data надає доступ до великого сховища з понад 36 000 наборів даних та активно співпрацює з 11 000 постачальниками публічних даних для 9 000 000 користувачів, посилюючи прозорість та інновації в державному секторі.

Міністерство цифрової трансформації також систематично розвиває місцеву електронну демократію через платформу Дія.Цифрова громада, національний вебпортал для цифрових лідерів. Основною метою проєкту є цифровізація регіонів України, але впровадження електронної демократії є невіддільною частиною цього порядку денного. Платформа також становить Індекс цифрової трансформації регіонів, надає контакти цифрових лідерів громад та регіонів, рекомендації щодо реалізації проєктів цифрової трансформації та базу знань.

Серед проблем розвитку е-демократії в Україні — значна нерівність у користуванні інтернетом серед громадян. Наприклад, люди без смартфонів та доступу до інтернету не можуть проголосувати в онлайн-опитуванні міської ради, тому їхню думку не буде враховано. Виникає цифровий розрив, коли менш заможні або літні люди можуть бути виключені з процесу ухвалення рішень.

Переваги електронної демократії очевидні. Це прозорість і зниження ризиків корупції, активізація та залучення громадян до ухвалення рішень, зміцнення довіри громадян до держави, зменшення витрат на демократичні процедури, зменшення витрат на інтерактивну взаємодію з громадянами. Однак потенційною загрозою є вразливість інструментів е-демократії до кібератак, переважно через те, що росія атакує українські офіційні вебсайти органів влади. Є також висока ймовірність маніпулювання громадською думкою, що може здійснюватися за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Попри ці виклики, потенційні переваги електронної демократії значно переважають ризики. Завдяки посиленню заходів кібербезпеки, підвищенню цифрової грамотності та забезпеченню прозорості е-демократія може стати більш стійкою та безпечною платформою для залучення громадян. Якщо ці запобіжники будуть ефективно впроваджені, система може продовжувати зміцнювати демократію, розширювати права й можливості громадян та будувати довіру між державою і народом. Електронна демократія — це інструмент прогресу, і за умови продуманого впровадження та постійного вдосконалення вона може трансформувати врядування на краще, сприяючи створенню більш інклюзивного, поінформованого й активного суспільства.

Стаття підготовлена командою Kyiv Global Government Technology Centre за сприяння Світового економічного форуму, Міністерства цифрової трансформації України та програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.