Напрямок:

GovTech

Захист культурної спадщини: як працює новий реєстр Музейного фонду

Дата та час публікації:

05 сер. 2025, 16:51

Час читання:

4 хв

Це не перша і, на жаль, не остання культурна втрата, якої зазнала Україна через війну. У списку знищених або пошкоджених музеїв — музей Григорія Сковороди на Харківщині, пограбовані Херсонський обласний краєзнавчий і художній музеї, Маріупольський художній музей та багато інших. Іноді вкрадені українські культурні цінності можна побачити у відкритих анонсах російських музеїв: у 2023 році співробітники Херсонського художнього музею впізнали роботи зі своєї колекції у відео з одного з кримських музеїв.

Точну кількість вивезених з окупованих територій об’єктів установити неможливо.

Державний Музейний фонд України налічує близько 12 мільйонів предметів. На жаль, 1,7 мільйона з них залишаються на тимчасово окупованих територіях, і їхня доля здебільшого невідома. Ми працюємо з архівними документами та тісно співпрацюємо з Офісом Генерального прокурора, щоб на основі історичних записів оновлювати новий реєстр

Щоб розв’язати ці проблеми в обліку як збережених, так і втрачених артефактів, Україна створила Реєстр Музейного фонду — інтегровану систему, яка об’єднує всі дані про культурні цінності країни. У майбутньому систему планують інтегрувати з базами Інтерполу для оперативного відстеження викрадених об’єктів. Реєстр розробила українська GovTech-компанія Strimco на замовлення Міжнародного фонду солідарності (фінансується урядом Польщі) для української держави та Міністерства культури і стратегічних комунікацій.

Як Україна впорядковує облік культурних цінностей

Перша проблема, яку вирішує новий Реєстр, — створення єдиного та повного переліку з 12 мільйонів музейних предметів державної власності із зазначенням їхнього стану та місця зберігання. Нині ця цифра є лише приблизною оцінкою, зібраною з різних джерел та статистичних звітів, а єдиної бази не існує. Консолідований список необхідний, щоб систематизувати інформацію про об’єкти: визначити, які з них були втрачені під час війни й де вони перебували.

Друга потреба — встановлення жорсткішого контролю за переміщенням українських культурних цінностей. Реєстр забезпечує механізм, який дає державі актуальну інформацію про місце перебування музейних предметів, особливо коли їх вивозять за кордон для виставок. Це має запобігти ситуаціям, подібним до судового процесу щодо «скіфського золота» з кримських музеїв, яке росія намагалася привласнити. За допомогою Реєстру можна відстежувати рух об’єктів культурної спадщини, а будь-яке їх переміщення — наприклад, на тимчасову експозицію за кордон — має проходити через систему погодження.

Третє завдання — зробити Реєстр універсальним інструментом внутрішньої роботи державних музеїв. Сьогодні в Україні немає єдиних правил для ведення електронного обліку музейних колекцій, тож установи використовують різні підходи — від Excel-таблиць до паперових журналів. Великі музеї часто працюють у закордонних програмах, а однією з найпоширеніших досі є російська система КАМІС (Комплексная автоматизированная музейная информационная система). Головна мета нового Реєстру — надати українським музейникам стандартизований, безпечний і безоплатний інструмент для цифрової інвентаризації.

Нарешті, у разі викрадення музейних предметів можливості Реєстру дадуть змогу швидше передати інформацію до Інтерполу та довести їхнє українське походження.

Майже десять років ми доводимо, що ці колекції належать державі Україна, а не окремим музеям, які лише управляють ними. Музейні предмети, колекції та зібрання, що входять до державного Музейного фонду України, закріплені за музеями на правах оперативного управління. Державний реєстр дасть нам змогу просто й на міжнародному рівні показати, що ці об’єкти є власністю України

Запуск Реєстру відбувся, далі — підключення всіх музеїв

Станом на лютий 2025 року до Реєстру підключені 432 з 652 музеїв, які, згідно з постановою Кабміну, зберігають предмети державного Музейного фонду. Вони вже мають можливість тестувати його функціонал.

Але тестування — це лише перший етап. Далі Кабінет Міністрів має ухвалити постанову, яка офіційно зобов’яже музеї працювати через Реєстр. Крім того, нинішня система охоплюватиме лише державний Музейний фонд, тоді як значна частина культурних цінностей перебуває в приватних колекціях. На першому етапі з Реєстром працюватимуть лише музеї, що є окремими юридичними особами. Однак є ще багато музейних підрозділів при університетах, наукових інститутах та інших установах

Не всі музеї готові переходити на нову систему — особливо ті, що вже користуються відносно зручним програмним забезпеченням для обліку. Для цього Реєстр передбачає можливість інтеграції через API.

Ще складніше переконати співробітників, які звикли працювати в Excel чи вести записи вручну. Щоб спростити перехід, система має інструменти для перенесення даних з різних форматів (крім, звісно, паперових журналів). Міністерство культури та стратегічних комунікацій також проводить навчання для музейних працівників — незалежно від їхнього рівня цифрових навичок.

Хоча Реєстр не поверне втрачені у війні культурні цінності, він забезпечить повний облік усіх українських культурних та історичних артефактів. Це посилить позиції України на міжнародному рівні в доведенні злочинів росії.

Відкритість і популяризація

Окрім професійної системи для музейних фахівців, уже запущено публічний портал Музейного фонду, розроблений командою eMuseum. Це фактично онлайновий «музей музеїв» України — не просто каталог колекцій, а платформа з детальними описами, зображеннями та навіть 3D‑моделями експонатів.

На порталі також є багато інтерактивних вікторин, які чудово підходять для молоді та освітніх проєктів і можуть зацікавити дітей історичною спадщиною.

Стаття підготовлена GovTech Альянсом України (GTA UA)